Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно відноситься вчитель-предметник до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовки учнів до основного, правильного вибору професії.

Організація профільного навчання у 2017/2018 навчальному році

Класи Кількість учнів у класі Напрям Профіль
10-І 29Технологічний Інформаційно-технологічний
10-Е30Суспільно-гуманітарнийЕкономічний
11-А30Природничо-математичнийЕкологічний
11-Б 29 Суспільно-гуманітарний Правовий

Готовність учителя до роботи в умовах профільного навчання

Профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Вчити по-різному – означає розробляти зміст, організаційні форми, методи і засоби навчання й виховання з метою забезпечення оптимальних умов для розвитку школярів. Вчитель вже не є єдиним і головним джерелом інформації, а, насамперед, організатором самостійної роботи учнів та консультантом. Вирішальною педагогічною умовою організації профільного навчання в загальноосвітній школі є формування складу педагогічних кадрів, які мають забезпечувати профільну, допрофільну, загальноосвітню підготовку учнів.

Учитель профільної школи повинен знати:

основні документи: закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Концепцію профільного навчання в старшій школі;

національну доктрину розвитку освіти в Україні;

регіональні програмні документи;

концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює;

основи особистісно орієнтованої педагогіки, індивідуального, гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці;

наукову інформацію та зміст предметів базового й профільного рівнів;

порядок організації факультативів та елективних курсів;

методику організації проектної, науково-дослідницької, пошукової діяльності учнів.

Учитель профільної школи повинен уміти:

проектувати навчальний процес, дослідницьку, індивідуальну пошукову діяльність учнів;

застосовувати різні види й форми діяльності учнів (навчальні проекти, індивідуальні, групові заняття, самостійну роботу, практику, роботу в лабораторії);

застосовувати поряд з традиційними нові форми, методи й засоби педагогічного діагностування, розробляти індивідуальні освітні програми, педагогізувати середовище;

формувати логіку викладання профільних дисциплін, виходячи з потреб і нахилів учнів;

діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку;

розробляти заходи корекційно-педагогічного впливу;

застосовувати методи й технології навчання, які б формували навички збору та аналітичної обробки інформації, стимулювали самодіяльність учнів, збагачувати досвід відповідаль6ної діяльності, виробляли навички самоорганізації, розвивали ціннісні орієнтири;

використовувати в системі профільного навчання новітні інформаційні технології, елементи модульного, дистанційного навчання;

забезпечувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу, формування універсальних компетенцій (інтелектуальної, комунікативної, пізнавальної, інформаційної, громадянсько-правової тощо);

сприяти професійному самовизначенню старшокласників.

Рекомендуємо для використання у роботі зразки діагностичних анкет вчителям, які працюють у профільних класах, виявлення самооцінки педагогічної майстерності вчителя; картки педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання.

Кiлькiсть переглядiв: 53